У зібранні Житомирського краєзнавчого музею представлена колекція металевих сокир, що включає як робочі сокири, так і бойові. Зокрема, до складу колекції віднесено та атрибутовано як бойову сокиру келеп, він же клевець. Одразу зауважимо, що назва клевець була розповсюджена в часи і на теренах Київської Русі, а назва келеп з’являється у писемних згадках вже в козацьку добу. Застосовувався у X—XVII ст. для ураження воїнів супротивника, що мали захисне спорядження — кольчуги, лати тощо.
Вдаватися в подробиці еволюції келепа, як від зброї ранніх селян та до його використання як атрибуту різних військових чинів, не будемо. Зазначимо, що подібна зброя, з певними варіаціями, використовувалася і на території Європи, і в країнах Азії та Африки.
Келеп – різновид холодної (т.зв. білої) зброї з коротким руків’ям – до 80 см, як правило - дерев’яному, вузька бойова частина якого нагадує дзьоб птаха, а обушок мав зазвичай молоткоподібну форму. Проте, не рідко поверхня обушка могла бути шпилястою, конусною, пірамідальною, увінчану монограмою чи фігуркою. Останні дві використовувалися для того, аби лишити відбитки на латах чи тілі противника.
Келеп використовувався як піхотинцями під час рукопашного бою, так і кавалерією. Порівняно невелика маса – від 0,8 до 1 кг та розміри до 25 см давали змогу «дзьобом» пробивати обладунки, а обушком глушити або трощити кістки противника чи його коня. За потреби клевець можна було метати на коротку дистанцію. Однак основний недолік такої зброї - неможливість парирувати удари.
Келеп до Житомирського краєзнавчого музею потрапив з Коростенського музею у 50-роках ХХ ст. Виготовлений із заліза, методом кування. Розміри:185х100х20 мм. Чіткість розмірів може говорити про професійність коваля та, можливо, про налагоджене масове виробництво. Обушок чотиригранний, провух круглий, наскрізний, має бічні фігурні «щоківниці». «Дзьоб» має повздовжні заглибини. Датується, за типологічним співставленням зі знайденими під час розкопок поля Берестецької битви зразками келепів, ХVІІ ст.
Джерело: Житомирський обласний краєзнавчий музей
Читайте також: «Сплави по швидкій, крутій річці Кам'янці», - житомирянин за допомогою видовищного ролика порушив екологічну проблему. ВІДЕО
Читайте також: Лінійній прискорювач для Житомирського онкодиспансеру: справа зрушить з місця?
Читайте також: 3У свій 90-річний ювілей знаний житомирський шахіст отримав нагороду «За заслуги перед містом III ступеня»
Читайте також: Житомирському краєзнавчому музею подарували старовинне дзеркало вагою понад 100 кг
Читайте також: З 1 травня 2021 року держава планує перевести усіх споживачів на річний контракт на газ
