У позаминулому номері газети, від 15 квітня, ми публікували матеріал «Будні неофіційної «ковідної» реанімації». У ньому висвітлювалися проблеми, з якими зіштовхнувся персонал відділення інтенсивної терапії Чернігівської міської лікарні №1. Тоді про них нам розповідала медична сестра цього відділення – Катерина Коломієць. За кілька днів після виходу матеріалу ми з нею зв’язалися, аби дізнатися, чи зрушили з місця проблемні ситуації після нашої публікації.
За її словами, зміни в роботі лікарні було видно неозброєним оком, і почалися вони після того, як про проблемну ситуацію дізнався головний лікар Чернігівської міської лікарні №2 Владислав Кухар. Справа в тому, що на початку травня лікарні №1 та №2 мають об’єднати. Саме тому пан Владислав, зі своїм досвідом роботи в медичній сфері, вирішив спробувати розібратись, що ж не влаштовує працівників першої лікарні.
– Я втручався, бо як не тоді, так з 1 травня потрібно було б це робити. Ми все одно б об’єдналися і потрібно було б вирішувати ці проблеми. Тому сказати, що це не мої проблеми я не можу. Але ми ще не об’єдналися. Це відбудеться лише з 1 травня. Я справді займався тими проблемами, але за докладним коментарем правильніше буде звертатися до Управління охорони здоров’я, - розповів Владислав Кухар.
Перед публікацією першого матеріалу ми зробили офіційний журналістський запит до управління охорони здоров’я, в якому попросили дати відповідь на ряд критичних запитань. 21 квітня ми отримали офіційну відповідь.
Киснева проблема вирішена
Медична сестра відділення інтенсивної терапії Катерина Коломієць розповідала, що головна проблема кисневої системи полягала в тому, що вона не була розрахована на такі величезні об’єми кисню і на конкретний його тип. Тож вона промерзала, а тиск, відповідно, зростав вище дозволених норм. Кисневі техніки відігрівали систему грілками з гарячою водою. При цьому доводилося робити це в будь-який час доби. Катерина Коломієць тоді розповідала, що підвищення тиску, викликане промерзанням, могло призвести до вибухонебезпечних ситуацій. В офіційній відповіді управління охорони здоров’я ситуацію прокоментували наступним чином:
«КНП «Чернігівська міська лікарня № 1» Чернігівської міської ради обладнана системою подачі кисню відповідно до норм чинного законодавства.
Балони знаходяться у закритому металевому приміщенні, яке розташоване із зовнішнього боку 9-поверхової будівлі закладу. Подача кисню проходить через трубу, яка знаходиться поза будівлею, а потім входить у приміщення відділення інтенсивної терапії загального профілю. Порушень з боку системи подачі кисню не встановлено, загрози виникнення аварій у цьому контексті немає».
Катерина Коломієць підтвердила, що протягом кількох днів після публікації матеріалу, проблеми, які були з кисневою системою лікарні, дійсно вирішили. Змінився і графік роботи кисневих техніків. Тепер він не такий виснажливий. Тож тепер небезпечні, на її погляд ситуації, уже не виникають.
Підтвердив певні негаразди в роботі системи подачі кисню й Владислав Кухар, але зазначив, що їх оперативно виправили, а особливої небезпеки вони не становили.
– На сьогодні там оновили частину кисневого проводу, який працює в лікарні, тому проблема стала не такою гострою. Декілька запчастин замінили. Вибухонебезпечної ситуації там не було і раніше. Кисень не може просто вибухнути. А от певні незручності і суто технологічні проблеми були. Ми їх вирішили, – розповів пан Кухар.
Між «ковідними» та «нековідними» тепер бар’єр
Раніше ми згадували, що «ковідних» та «нековідних» пацієнтів лише на початку цього року за зверненням медперсоналу почали розводити по різних палатах. Тобто розділили відділення на умовні «чисту» та «брудну» зони. Однак, за словами пані Катерини, це хоча й поліпшило загальну ситуацію, але небезпека для інших хворих все одно залишалася.
На ці закиди в міському управлінні охорони здоров’я нам відповіли, що в реанімації дійсно йде розмежування на «чисту» та «брудну» зони. Для лікування хворих на коронавірус виділили дві палати, а для неінфікованих людей, з інсультом або цукровим діабетом – одну. Проте на запитання, яким чином забезпечується недопущення інфікування коронавірусом хворих з «чистої» зони, в управлінні чіткої відповіді не дали.
– Із середини березня поточного року кількість госпіталізованих хворих з COVID-19 збільшилась у два-три рази, виникла необхідність підключення їх до апаратів ШВЛ. У зв’язку з цим у реанімаційному відділенні виділено дві палати для лікування виключно хворих на COVID-19. До бригади ввійшло чотири сестри – медичні анестезистки та чотири молодші медичні сестри. Залишилась одна «чиста» палата для хворих з інсультами, хворих, які перебувають в коматозних станах, цукровим діабетом тощо, – ідеться в офіційній відповіді управління.
На момент публікації попереднього матеріалу, у відділенні інтенсивної терапії було всього дві палати, з яких одна – «чиста», а інша – «брудна», для хворих на коронавірус. Однак, як бачимо, у відповіді управління мова йде вже про дві «ковідні» палати і одну звичайну.
Медсестра відділення Катерина Коломієць розповіла, що для хворих із COVID-19 дійсно відвели додаткову палату, яка раніше була «чистою». у свою чергу, для допомоги пацієнтам з іншими хворобами на палату переробили маніпуляційний кабінет. Вона розрахована на двох людей. А між «чистою» та «брудною» зонами тепер додатково встановлено ще й бар’єр з матеріалу, схожого на брезент. Його розташували в коридорі, який поєднує обидві ці зони. Через нього «ковідних» хворих під час госпіталізації везуть до реанімації.
За словами медсестри, нещодавно були випадки, коли до «чистого» відділення потрапляли люди з іншими діагнозами, але в яких ПЛР-тест згодом виявляв ще й коронавірус. Їх одразу переводили до «брудних» палат. Проте у цей час інших хворих у палаті не було, тому на додаткову небезпеку ніхто не наражався.
Згодом усе відділення інтенсивної терапії 1-ї лікарні можуть переобладнати для допомоги хворим на коронавірус. Людей з іншими діагнозами розподілятимуть по реанімаціях інших медзакладів. Після цього, відповідно, навіть найменшої ймовірності зараження коронавірусом здорових пацієнтів уже не буде. У той же час, чи й справді існують подібні плани та яких змін варто чекати у відділенні – Владислав Кухар говорити не береться.
– Зміни будуть, якщо потрібно, але вже після 1 травня. Можливо, там і не доведеться нічого робити додаткового. А можливо, і доведеться. Я зараз не готовий сказати. Але якщо потрібно буде щось змінювати для зручності, для збереження життя людей, то так, – розповів головний лікар міської лікарні №2.
Про зарплати говорити зарано
Як ми вже писали, однією з найбільших проблем усіх медичних закладів міста був і лишається кадровий голод. Викликаний він, зокрема, й тим, що заробітна плата далеко не завжди відповідає ризикам, з якими зіштовхуються медики. Так, більшість працівників того ж реанімаційного відділення вже перехворіла на COVID-19.
Звичайно, його працівникам доплачують за роботу з такими хворими, але приблизна сума сягає 2,5 тис. грн для медсестри та 1,7 тис. для санітарки. І це на додачу до того, що заробітна плата в молодшого медперсоналу коливається у межах «мінімалки» і загальна сума оподатковується. Додаткових виплат, у розмірі неодноразово озвучуваних урядом «до 300% від зарплати», працівники відділення ніколи не бачили.
Катерина Коломієць розповідала, що перші декілька місяців після того, як до відділення почали надходити хворі на коронавірус, лікарня виплачувала їм премії у розмірі приблизно 3 тис. грн. Однак згодом і цього не стало.
В управлінні ж нас запевнили, що доплати та щомісячні премії виплачуються.
– Враховуючи складні умови праці медичних працівників в умовах пандемії COVID-19, керівництво закладу заохочує їх, установлюючи доплати та премії, а саме: доплати за складність і напруженість у роботі у розмірі 50 % посадового окладу, щомісячні премії та/або премії до святкових дат, – відповіли в управлінні охорони здоров'я.
Чи будуть премії в майбутньому, Катерина Коломієць говорити не береться, адже з часу публікації нашого матеріалу минуло зовсім мало часу. Тобто планові виплати медики мають отримати на початку травня. Святкових днів з часу публікації також не було.
У будь-якому разі, як ми бачимо, після розголосу в нашому виданні більшість питань були вирішені. Будемо сподіватися на те, що жодних проблем не виникатиме і в майбутньому. А головне: давайте не забувати, що пандемія. з якою зіштовхнулося наше суспільство, – це виклик, подолати який у змозі кожен із нас. Тож, для того аби нашим медикам не додавалося роботи, бережіть себе та оточуючих – носіть маски, користуйтеся антисептиками та по можливості уникайте скупчень людей.
window.RESOURCE_O1B2L3 = 'leokross.com';