Розгорнуту базу археологічних пам’яток у форматі атласу презентували у Вінниці. За словами головного архітектора міста Євгенія Совінського, це свого роду розвідка археологічної спадщини, яка дозволила створити мапу археологічних об’єктів. Адже раніше чіткого місця розташування багатьох пам’яток не було зафіксовано документально. Для уточнення таких даних археологи провели спеціальні дослідження. Над створенням атласу працював колектив Вінницького обласного краєзнавчого музею, фахівці консультувались з департаментом архітектури та містобудування і КП «Центр історії Вінниці».
«У Вінниці є пам’ятки архітектури, історії, монументального мистецтва, археології. Якщо перші ми можемо побачити, зайти у них, то з пам’ятками археології так не можна зробити, адже вони здебільшого під землею. Крім того, є поняття «пам’ятка», а є «об’єкт культурної спадщини», а територія середмістя є суцільним культурним шаром з не визначеними окремими пам’ятками, – каже Євгеній Совінський. – Задля оперування всіма цими процесами нам потрібно було виготовити свого роду дорожню карту – документ, у якому буде зазначена археологічна спадщина та те, як з нею потрібно поводитись. Атлас створювався для того, щоб збалансувати містобудівну діяльність та археологічну частину культурної спадщини міста. Тобто це містобудівна документація».
Завідуюча сектором археології Вінницького обласного краєзнавчого музею, керівниця археологічної експедиції, яка працювала над створенням археологічного атласу, Ольга Грабовська додала, що для створення археологічного атласу вони проводили розвідкові археологічні роботи з шурфування. Спочатку вивчили всі бібліографічні та архівні дані про існування об’єктів археологічної спадщини на території Вінницької територіальної громади. Після цього відвідували ті цих місця і перевіряли їх з точки зору перспективи пошуку нових невідомих археологічних об’єктів.
«Якщо знаходили певні рештки на поверхні, закладали шурфи, тобто, проводили невеликі розкопки, щоб уточнити інформацію, –уточнює Ольга. – Найбільше відкриттів було виявлено на території Пʼятничанського лісу. Там знайшли три раніше невідомих археологічних об’єкти. Це великий курганний могильник, поселення орієнтовно XVI–XVII століття та найцікавіша пам’ятка – це двошарове поселення періоду пізнього палеоліту та скіфського часу другої половини першого тисячоліття нашої ери. Хоча дослідження були розвідкові, нам пощастило натрапити на господарську яму скіфського часу та пізньопаліотичну майстерню, що взагалі можна вважати рідкістю. Я вважаю, що цей об’єкт є перспективним з точки зору його дослідження».
Як повідомляє Вінницька міська рада, для створення атласу з бюджету міста було виділено майже 200 тисяч гривень. Над виготовлення цього документу працювали протягом року.
Джерело
