У Львові у театральному центрі «Слово і голоС» відбулась зустріч з відомим українським письменником, філософом, філологом та перекладачем Андрієм Содоморою.
Як завжди у свої виступах живий класик української літератури вдавався до філософських алюзій, демонстрував красу української мови та перекладав містки в античну давнину у вимірах якої, як іноді виглядає, і живе насправді видатний письменник. 032 зібрав самі яркі з виступу Андрія Содомори.
Про «тиранію моменту» «Наше життя минає в погоні за часом. Хтось із визначних людей, роздумуючи над цим поняттям, вжив термін «тиранія моменту». Він якнайкраще дозволяє зрозуміти – ми живемо від миті до миті. З цього зіткане наше життя. Це все, що в нас є, адже майбутнє не певне, воно існує лише в нашій уяві. Про час задумувались і древні філософи, зокрема Горацій, який тлумачить вислів «Carpe diem» – лови день, не зазирай у майбутнє.
Андрій Содомора, Фото: 032
Або Сенека, який сказав: «Немає значення коли збудеться те, що мусить статись, треба прагнути, щоб у будь-яку хвилину ми відчували, що прожили достатньо і відійшли у вічність насичені днями».
Що таке час ніхто не знає. Хоч від Гомера до наших днів ми про нього роздумуємо як і про вічність. Вона для нас страшна, бо незвідана. А те, чого ми не можемо собі уявити – лякає», – підкреслив Содомора.
Найбільша галицька похвала та усмішка Джоконди
«О то утемперований чоловік» - це була найбільша галицька похвала. Тобто чоловік, які вміє темперувати, поскромнювати свої крайнощі. У радості не стрибає - бо то не годиться, а у біді не розпачається, не бʼється, не викрикує - бо те теж не годиться.
Знайти середину – це обов’язок людини, яка наділена розумом. Утемпорований чоловік — це чоловік античний, підхоплений добою Відродження. На обличчі якого не побачити сміху, але побачити усмішку. Усмішку Джоконди.
Знайти «золоту середину», не доходити до крайнощів – обов’язок будь-якої людини.
Адже це найважливіша підвалина, яка тримає не тільки людину, а й увесь всесвіт. Якщо згадати слова античних мислителів, то Вергілій вважав, що міра має бути у всьому, тільки не в любові. Лише у неї нема межі. А відомий науковець Томас Едісон вважав, що тільки у праці не може бути міри.
«Золоту середину» шукав і Горацій. Саме з нього 60 років тому я розпочав свою перекладацьку діяльність. Мабуть, ним і закінчу. Тоді майже не мав уявлення, хто він такий. і от тепер звернувся до нього знову. Загалом же, Горацій близький мені передусім притаманною його вдачі самоіронією, схильністю до роздумів, тверезим поглядом на себе, на свої вади й недоліки. Я і сьогодні йду до нього − поета, в чиїй творчості, мов у краплі води, бачимо всю античність», - відзначив Содомора.
Про сучасність Гомера та Горація
«Горацій це живий наш сучасник, як і Овідій та інші. Я вам скажу інший парадокс. Це дійсно так — можете мені повірити. Що далі — то ближче. Ми краще бачимо їхніми очима нас. Коли почитаєте Гесіода, який вийшов у моєму перекладі — то ви побачите свою людину. Яка нарікає на корупцію судів, яка описує сучасні наші проблеми. Вони поряд з нами — вони тут і тепер.
Я говорю студентам, якщо ви не зрозумієте, не усвідомити, що Гомер чи Горацій тут і тепер — тоді не вчиться цього, вам це не потрібно. В історичному просторі Гомер був три тисячі років тому і він був у Греції. Але є інший простір — духовний у якому він тут і тепер», - підсумував Содомора.
Читайте також: Личаківський цвинтар у Львові: історія та відомі поховання незвичайного музею, - ФОТО
