На Збаражчині привітали 100-літню ювілярку Ольгу Іванівну Борак. Свій ювілей мешканка Черниховець зустріла у затишному колі рідних.
Про це повідомляютьна facebook-сторінці Збаразької міської ради.
"На долю Ольги Іванівни випали нелегкі випробування. Жінка пережила Другу світову війну, дочекалася з фронту чоловіка. І в такому поважному віці знову в її житті війна. Єдине чого хоче дочекатися пані Ольга – миру в Україні", – розповідають у дописі Збаразької міської ради.
Пані Оля – одна з тих, хто є справжнім скарбом Української землі. Уродженка села Верняки пережила лихоліття Другої світової війни, дочекалась із фронту чоловіка, з яким прожила у шлюбі 65 років. Виростила двох чудових доньок, яким дала гарну освіту медсестер. Не покладаючи рук, трудилась на колгоспному полі, готувала обіди трактористам, механізаторам. Займалась домашньою господаркою, вміла дати лад і в полі, і в хаті. Коли було потрібно, то й возом, запряженим кіньми, їздила, снопи звозила. Була вправною галицькою господинею.
«Мала командирський характер, – каже донька Аркадія, – навіть тато слухався її. І зараз, у такі поважні літа, коли сама уже не має сил поратися на землі, усе має бути під її контролем, постійно про все допитується: чи посадили город, як і що посходило…». 
У вільну хвилину ювілярка дуже любила брати до рук голку й при гасовій лампі вишивати. Назбиралась ціла колекція рушників, частина з яких зараз знаходиться у музеї в одному з монастирів у Львові, де служить її онук. Загалом, у родині є окрім двох медсестер, двоє священників, двоє кондитерів, два пасічники, багато музикантів, семеро правнуків навчаються у музичній школі, усі люблять співати. Пані Ольга й сама ще співає, згадує ті часи, коли співала у сільському та церковному хорі, грала у виставах, які разом з односельчанами ставили на сільській сцені.
«Дуже тяжкі часи були, робота тяжка, – каже пані Оля, – але Бог дав прожити такі довгі літа. Спасибі Богу за все, прошу тільки миру для України».
