У ніч на 27 липня Збройні Сили України завдали чергового удару по Антонівському мосту в окупованому Херсоні, чим унеможливили перекидання ворогом живої сили, військової техніки, палива, боєприпасів та іншого фуражу з окупованого Криму.
ЗСУ тримають під вогневим контролем стратегічно важливі транспортні шляхи, які мають критичне значення для ворога, а удари по Антонівському мосту були нанесені філігранною точністю, щоб не пошкодити цивільні забудови, а знищити саме головну транспортну артерію, яку використовує ворог.
Удар по цьому стратегічно важливому мосту не дає ворогу можливості маневрів, підтягувати сили і боєприпаси. Зараз максимум уваги прикуто до цього мосту, адже від того чи буде він функціонувати чи ні, залежить успіх майбутнього контрнаступу ЗСУ на Херсон та звільнення Херсонської області.
Важливо, що українські воїни цінують все, що є в нашій країні, навіть коли воно під окупантами, вони не руйнують інфраструктуру, а руйнують плани ворога. Робота нашої артилерії настільки делікатна і ювелірна, що вона більше спрямована на деморалізацію агресора.
Повідомлення про удар по мосту почали з’являтися в місцевих Telegram-каналах цієї ночі. Спочатку окупаційна "влада" заявила, що ППО збила всі ракети, які повинні були вдарити по мосту, однак вранці вони змінили свою риторику і заявили, що "рух по мосту перекрито після обстрілу ЗСУ".
Антонівський міст – єдиний у Херсоні через річку Дніпро. Росіяни використовували його для транспортування своєї техніки і боєприпасів, а після його руйнування хочуть облаштувати понтонну переправу в районі Херсона, оскільки знайти документацію для ремонту мосту вони не можуть.
Наразі через прицільні та нищівні удари по мосту в Херсоні окупанти охороняють Кримський міст "шаленою" кількістю ППО, розуміючи що цей міст буде наступним, як тільки Україна отримає високоточну зброю дальнього радіусу дії.
Збройні Сили України навчилися за місяці війни руйнувати штаби, склади, та комунікаційні сполуки окупантів, адже від цього залежить наскільки швидко Україна переможе та вижене ворога зі своєї рідної землі.
