Вже навесні 2022 року Україна почала підготовку до наступного опалювального сезону. Адже вже тоді було зрозуміло, що в умовах повномасштабної війни він не буде легким. Так, наприклад, мешканців Донецької та Луганської областей попередили, що централізованого опалення не буде. Адже газопровід пошкоджений, а полагодити його в умовах бойових дій неможливо і недоречно. Ми вирішили проаналізувати, як країна в цілому готується до холодів.
Закон передбачає, що мораторій буде діяти протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після його завершення.
Закон забороняє підвищувати тарифи для всіх категорій споживачів на:
Ціна на газ для побутових споживачів, ОСББ, виробників тепла для населення, якщо вони уклали договір з Нафтогазом, залишається такою ж, як була станом на 24 лютого 2022 року.
Підписаний Президентом Закон також тимчасово забороняє постачальникам газу примушувати побутових споживачів оплачувати заборгованість (у тому числі включати заборгованість у рахунок на оплату, подавати судові позови, стягувати у примусовому порядку, припиняти газопостачання у зв'язку з заборгованістю тощо).
Також Закон дає можливість Нафтогазу України отримати додаткові кошти для закупівлі газу на зиму.
27 серпня Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у себе в Telegram написав, що цей опалювальний сезон без перебільшення стане найскладнішим в історії незалежної України. Головний ризик — це терористичні акти росії проти критичної інфраструктури.
Тому Уряд виділяє 1 млрд 409 млн гривень на закупівлю стратегічного запасу матеріальних резервів, який дозволить оперативно реагувати на виклики та проблеми тепло- і водопостачання. Мова йде про обладнання із простим та швидким розгортанням та обслуговуванням.
Паралельно із закупівлями Уряд продовжує ремонти критичної інфраструктури й іншу підготовку до опалювального сезону. Стан готовності зараз 75%.
У Міненерго запевняють, що запасів вугілля у нас накопичили в 2,5 рази більше, ніж потрібно. Але із газом складніше – до необхідних 19 млрд кубів ми ще не дійшли.
Уряд Норвегії пропонує виділити 2 млрд норвезьких крон, щоб забезпечити українцям доступ до природного газу цієї зими. Там наголосили, що Україна попросила Норвегію взяти на себе провідну роль у забезпеченні її доступу до енергії.
Під час липневого візиту Прем'єр Норвегії Йонас Гар Стьоре до Києва, він оголосив, що Норвегія збільшить свою допомогу Україні на 10 млрд норвезьких крон у 2022 та 2023 роках.
Норвегія спрямовуватиме свою підтримку до України через Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Норвегія також закликала інші країни надати підтримку щодо закупівлі газу через ЄБРР.
Ще у червні голова Мінрегіону Олексій Чернишов у себе на сторінці Facebook написав, що маємо відвикнути ідею жити взимку з відкритими вікнами та обігрівати вулицю.
“Вважаємо, що оптимальна температура в оселі має коливатися в межах 18-20 градусів, але в жодному разі не нижче 16 градусів. Як в ощадливих країнах розвинутої Європи”
26 серпня він повідомив, що Мінрегіон затвердив обсяги газу для 605 підприємств, які виробляють теплову енергію.
Голова правління НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко розповів в інтерв'ю британському виданню The Guardian, що українці, ймовірно, мають пережити найхолоднішу зиму за десятиліття. Опалювальний сезон в Україні почнеться пізніше й закінчиться раніше, ніж зазвичай
За словами керівника "Нафтогазу", допустимі температури всередині приміщень встановлять на рівні 17-18 градусів. Вітренко радить запасатися ковдрами та теплим одягом, на час, коли температура на вулиці знизиться до -10 С.
"Без західної фінансової підтримки нам не вистачить газу, звідси висока ймовірність ризику колапсу системи енергопостачання. В такому разі ми не матимемо електрики", - заявив Вітренко.
Україна виробляє близько 60% необхідних обсягів газу, решта імпортується із сусідніх країн ЄС за ринковою ціною.
Цьогоріч попит на дрова зріс удвічі на фоні відмови України від російських енергоносіїв.
Про це 2 серпня повідомив заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Власенко.
Алгоритм купівлі дров зараз такий:
Звернутися у лісництво за місцем проживання;
Замовити потрібний об'єм дров;
Оплатити онлайн або через термінал у лісництві;
У деяких лісгоспах є можливість організувати доставку дров;
Ціни варіюються залежно від регіону – від 684 грн на Харківщині до 1205 грн за куб дров на Львівщині;
Дізнатися їх точну вартість можна на сайтах та сторінках у соцмережах лісгоспів.
Про це написав заступник міського голови Василь Зазуляк на своїй сторінці у Facebook. Найбільший ризик для опалювального сезону – відсутність газу через пошкодження мереж. Ніхто не може спрогнозувати, куди потрапить наступна ракета російського окупанта. Такий сценарій розглядали.
У малих котельнях, до прикладу в школах та дитсадках, можливо перейти на альтернативні джерела нагріву теплоносія. Понад десяток котелень переводять на альтернативне паливо. 23 серпня виконком підтримав рішення про закупівлю модульних котелень. Водночас для великих котелень зробити такий перехід за рік нереально.
Така ситуація не тільки у Чернівцях. Всі великі міста мають великі котельні, й ніхто не в змозі так швидко перевести їх з газу.
"Про це воліють не розповідати, обмежуючись порадами запасатися ковдрами та буржуйками. І так, ми також рекомендуємо задуматися про це"
У місті 90 котелень, з них чотири – великі, вони забезпечують теплом майже 80% всіх квартир. Там встановлені великі котли, які призначені для газу.
Ще один ризик – перебої в електропостачанні через пошкодження мереж. Це вплине на централізоване та індивідуальне опалення, а також на водопостачання. До цього сценарію адміністрація готується з першого дня повномасштабного вторгнення рашистів, йдеться про закупівлю генераторів.
План А. Протягом орієнтовно доби, залежно від обставин і температури, Чернівцітеплокомуненерго зможе забезпечити циркулювання теплоносія від великих котелень, в залежності від району. Температура буде нижчою, але не мінусовою. Якщо за цей час газопостачання не відновлять – доведеться зливати воду з мереж, аби уникнути замерзання і повного їх знищення.
План Б. Котельні, які матимуть альтернативні джерела нагріву теплоносія, будуть працювати у звичайному режимі. Тож приміщення, які вони обігрівають, будуть виступати пунктами обігріву.
Заступник наголошує, що централізоване опалення та водопостачання – це надзвичайно складні системи. Тож гарантувати, що, наприклад, потужностей генераторів одночасно вистачить на все місто, ніхто не візьметься.
Очільник Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко 12 липня в ефірі національного телемарафону заявив про нагальну необхідність збільшити кількість евакуйованих мешканців Донецької області. За його словами, саме це є однією з головних умов проведення опалювального сезону, який буде дуже складним через відсутність газу.
"Ми розраховуємо, щоб було приблизно 230 тисяч (не більше) людей на території області на початок осінньо-зимового періоду", - розповів Павло Кириленко.
За словами очільника області, він отримав доповідь з розрахунками по обладнанню та техніці, які необхідно закупити для опалювального сезону. Він можливий тільки, якщо в області залишатиметься мінімальна кількість мешканців.
Тому в области триває обов’язкова евакуація.
Отже, яким саме буде майбутній опалювальний сезон - точно сказати ніхто не береться. Єдине, що вже остаточно відомо, так це те, що він буде складним, а температура в оселях буде нижчою, ніж зазвичай.
Підписуйтеся на наші оновлення у Viber (новини Чернівців)
Слідкуйте за нами в Instagram
Та телеграм: https://t.me/news0372
