Нарешті він став реальністю – професійне свято тих, хто засвідчує угоди та документи, оформляє заповіти й готовить афідевіти та інші заяви для використання за кордоном, узаконює володіння нерухомістю та землею, – День нотаріуса.
Від одного цього латинського слова "нотаріус" віє мудрістю! Хоча правильно вірніше, офіційно дата називається Днем нотаріату.
Тим часом, причина, чому це свято відзначається саме в другий день першого місяця осені, невідома. Незрозуміло, чим керувалися тодішні міністр юстиції Микола Оніщук і керівник СП Віра Ульянченко, коли подавали на затвердження Президенту Віктору Ющенко Указ «Про День нотаріату», де сказано: «Заснувати в Україні професійне свято – День нотаріату, який святкувати щорічно 2 вересня».
Документ датовано 22 лютого 2010 року. І характерно що свято, присвячене до конкретного числа, а не до неділі, тобто це статична дата, що для професійних свят є рідкістю.
Треба сказати, згаданій події передував довгий підготовчий період.
Нотаріуси не завжди приймали вітання.
У радянський час державних нотаріусів налічувалася мінімальна кількість – по одному на місто обласного підпорядкування або на райцентр. Приватної власності не існувало, була лише особиста власність винятково у вигляді внесків населення в трудощадкасах, індивідуальних домобудівництв і легкового автотранспорту. Отже, і потреби в численній армії нотаріусів не було.
Далі ситуація змінилася. Коли приватизації було дано зелене світло, потреба в нотаріальному забезпеченні збільшилася в рази.