Нинішня зима буде найважчою в Донецькій області. Як каже очільник обласної військової адміністрації Павло Кириленко, цього року не стоїть завдання забезпечити опалювальний сезон – стоїть задача просто вижити. Саме тому влада проводить обов’язкову евакуацію населення. Але що діяти людям, які знаходяться на окупованій території і не змозі дістатись евакуаційних пунктів – ось питання.
Більше 100 тисяч чоловік в Маріуполі зараз опинились в ситуації, коли і виїхати не можуть, і залишатись - смертельна небезпека. Єдине, що їм залишається, - покладатись на окупантів, що вони виконають дані обіцянки і таки забезпечать теплом тисячі містян.
Останні три місяці окупаційна влада Маріуполя займається тим, що вибудовує оптимістичну картину світу, де котельні вже забезпечені газом., тепловий контур будинків – відновлений. А гуртожитки для тимчасового перебування громадян – готові прийняти маріупольців, які залишились без даху над головою. На жаль, це дуже далеко від реальності. Але дехто з тих, хто навесні поїхав із зруйнованого міста, піддався пропаганді, повірив у райдужну картинку відновленого Маріуполя і вирішив повернутись. Ці люди наражають себе на небезпеку. Бо ця зима в Маріуполі, без перебільшення, стане випробуванням на виживання.
Що відбувається в регіоні і Маріуполі, як готуються люди до зими, і чи справді картина прийдешньої зими така сумна, ми намагались розібратись.
До війни Донецька область на 100% була орієнтована на газ. Тільки з 2015 року тут почали займатись більш предметно розвитком альтернативних джерел енергії. Але ці зміни не дійшли до системи опалення міст. Вона не змінилась навіть після 2014 року, коли стало зрозуміло, що газова система регіону побудована так, що деякі контрольовані Україною населені пункти потрапили в тотальну залежність від газу з окупованих територій.
Так відбувалось, наприклад, з селищем Павлопіль. Певний час селище знаходилось в сірій зоні, потім, в результаті військової операції полку «Азов», воно було повернуто під контроль України, але всі останні 8 років Павлопіль отримував газ із окупованого Новоазовську.
Селищний голова Павлополя Сергій Шапкін говорив про це пошепки і дуже просив журналістів не розповсюджувати цю інформацію, не привертати увагу суспільства до цієї проблеми. Тому що для мешканців Павлополя було лише два виходи із ситуації: або отримувати газ від окупантів, нелегально, підпільно. Або – залишитись взагалі без газу, а значить, і без опалення.
«Ми возимо гроші в Новоазовськ на машині. Збираємо з села, декілька дворів, і веземо. Шапкін підтримує контакти з владою Новоазовська. А що робити, коли газ нам потрібен», - пояснював 0629 місцевий мешканець Дмитро, з яким ми розмовляли в 2018 році.
Але тепер і Павлопіль, і багато інших селищ залишились без газу через військові дії і масові бомбардування українських міст на Донбасі і в Приазов’ї.
23 травня 2022 року газопостачання в регіоні було повністю припинено, аж до Бердянська.
«Деякі дилетанти коментують, що ми спеціально вимкнули газ, щоб змусити людей евакуюватись. Але я наголошую: газопостачання зараз відновити неможливо. Тому що спочатку росіяни зупинили газопостачання по основному газогону. Ми перейшли на резервну гілку. Але потім під час обстрілів була зруйнована і вона. Газогін проходить буквально по лінії фронту. Війна триває. Тож відновлювальні роботи неможливі», - пояснює Павло Кириленко.
Наразі обласна військова адміністрація займається тим, що евакуює людей, а ще – закуповує опалювальні котли на твердому паливі і закуповує саме це паливо.
Павло Кириленко каже, що в приватних будинках проблема вирішується легше, встановлюються опалювальні котли, пічки там, де їх немає. А ось багатоквартирні будинки, де все ще залишаються люди, викликають тривогу.
Зараз в області готують теплові пункти, де можна буде зігріватись. Але для того, щоб гарантовано врятувати людей від холодної смерті, їх має залишитись в області не більше ніж 235 тисяч чоловік, каже Кириленко.
Зараз, за словами Павла Кириленка, їх залишається близько 300 тисяч. А ще є мешканці Маріуполя, точна кількість яких не відома.
«Звісно, ми не сидимо, склавши руки. Проробляємо варіанти відновлення газової мережі. Але всі ці варіанти потребують набагато більше часу, ніж ми маємо до зими», - каже очільник ВЦА.
Гауляйтер Маріуполя Костянтин Іващенко ще в липні заявив, що Маріуполь – з газом, котельні – з газом. Але це викликало сміх у маріупольців, що залишаються у місті. Бо зараз серпень, а газу немає досі в більшості районів Маріуполя.
Станом на середу, 31 серпня, окупаційна адміністрація повідомила, що забезпечили блакитним паливом 2250 приватних будинків. А всього в Маріуполі до початку загарбницької війни було майже 44 тисячі приватних будинків. Звісно, частину з них розбомбила російська армія, але ж навіть при таких умовах 2000 газифікованих подвір’їв – це крапля в морі.
Експерти з «Маріупольгазу» кажуть, що принципово ситуація не зміниться.
«Можна точково підвести газ в окремі будинки і навіть на окремі вулиці, де вціліли мережі, але відновити в цілому газопостачання Маріуполя за нинішніх умов – неможливо», - наголошує генеральний директор «Маріупольгазу» Сергій Олефир.
Він пояснює, що Маріуполь отримував газ по газогону, який тягнувся в місто з Краматорська через Донецьк. На початку березня російська армія обстріляла газогін. І газопостачання припинилось по всій Донецькій області. На території регіону були спроби перепідключитись на аварійну гілку, але в травні російська армія перебила і її. Тож зараз, поки тривають бої, говорити про відновлювальні роботи не доводиться.
Схема газотранспортної системи Маріуполя
У Маріуполь газ заходив з боку Лівобережжя та селища Мирний і далі розподілявся по всьому місту. Але зараз, пояснює генеральний директор «Маріупольгазу» Сергій Олефир, мережі пошкоджені дуже серйозно. І дати реальну оцінку руйнуванням можна лише після того, як Маріуполь повернеться під український контроль, наголошує експерт.
Газ - не вода. Навіть маленька дірочка, не помітна для ока, може стати причиною вибуху. А в Маріуполі осколки снарядів розлітались на десятки метрів, і дряпали все на своєму шляху. Тож використовувати існуючу систему без тотальної перевірки її цілісності – це самогубство.
Наразі газ потрапляє до Маріуполя через резервну газову гілку, яка тягнеться до міста з боку Мангушу.
«Це маленька резервна гілочка від Мангушу до Приморського району, - каже Олефир. - Але її потужності дуже малі. Їх не вистачить на місто, не кажучи вже про промислові підприємства».
Ще є резервний газогін, який був побудований за часів гендиректора ММКІ Володимира Бойка.
«Колись на початку 90-х, ще за часів гендиректора ММК ім. Ілліча Бойка, в Маріуполі зробили резервну гілку газопостачання з Таганрогу. Всі останні роки вона не працювала. Але мабуть була в біль-менш задовільному стані, бо саме її окупанти зараз використали для відновлення газопостачання в Мангуш. Але те, що спрацювало в Мангуші, неможливо в Маріуполі, бо в Мангуші не велись бойові дії і не пошкоджені газові мережі. А в Маріуполі ступень руйнування такий, що навіть за наявності грошей, обладнання та ресурсів, повернути швидко газ неможливо. На це знадобляться роки!»
«Зрозумійте, процеси перезапуску газової мережі дуже складні. Газ – не водогін. Тут буде не просто калюжа у разі пошкодження мережі. Наслідки будуть руйнівними. Тому перезапуск газової системи – це складний і довготривалий процес. На це підуть роки – я підкреслюю», - каже фахівець.
В липні окупанти приїхали на вулицю Годовікова в Маріуполі. Вони завісили банером зруйнований будинок, встановили «олімпійський» факел на вулиці і дуже урочисто запалили той факел, як символ відновлення газопостачання.
Фото - з відео пропагандистського телеканалу "Оплот"
Приїхала на урочисте відкриття вся денеерівська верхівка, а також представники Кремля. Але вся ця представницька делегація далі вулиці Годовікова не пішла. Бо далі – руїни. На вулиці Ладигіна, Трамвайній, Аеродромній зруйнований або пошкоджений кожен другий будинок. Тож більшість людей там марно чекає на газ. І будує собі печі на вугіллі чи на дровах.
Ольга Леонідівна мешкає в Лівобережному районі Маріуполя, в приватному секторі. Разом з чоловіком вони десять років будували свій дім. Облаштовували його за власним проєктом, декілька разів частково перебудовували. Звісно, будинок газифікований.
«Нам пощастило. Декілька вибитих вікон, пошкоджений фронтон – оце і все. Можна сказати, що будинок вцілів. Мені 62 роки, чоловіку 68. Ну куди ми поїдемо? Звісно, вирішили залишитись тут. Дочка виїхала, зараз в Краснодарському краї, вмовляє нас до зими виїжджати хоч до неї, хоч куди. Бо, каже, газу не буде, тепла не буде. Помремо всі від холоду. А ми з чоловіком вирішили по-іншому. Ми зараз будуємо опалювальну піч. Благо, цегли валяється повно – бери не хочу. Цемент дорогий, але дочка трохи допомогла з грошима. Чоловік кладе піч сам. А я таскаю дрова. Де будинки зруйновані, шукаю уламки дверей, меблів. Все це тягну у двір, складую. Сусіди спробували з’їздити по дрова у посадку за місто, так їх на блокпосту зупинили, змусили платити штраф.
Нам обіцяють безкоштовне вугілля. Але, чесно кажучи, на нашій вулиці ще ніхто не отримав, тільки чекають. Тож ми поки не дуже покладаємось на владу. Намагаємось все робити самотужки».
На жаль, в місті газу немає не тільки в газопроводах, але і в балонах.
«Ми ще навесні мали заправлений балон газу, - каже інша жінка, мешканка приватного сектору біля парку імені Петровського (просила не називати її ім’я), - він нас рятував. Бо їм і грілись, і готували на ньому. Але зараз заправити балон газом в місті неможливо. Якщо і з’являється де, черги такі вишукуються, що не достоятись. Тож ми придбали електрообігрівач. Їздили по нього аж в Донецьк. Разом з дорогою він вийшов нам золотим. Але що робити. Ми не дуже довіряємо цій владі, їхнім обіцянкам всіх забезпечити теплом. Вони, як наш мер Бойченко, теж ударились у фонтани. Театр ремонтують, фонтан встановлюють. Здається, трошки зарано такими речами займатися, коли стільки людей на вулиці живе. Нам ось їхати нема куди. Тому і залишаємось. Кому ми потрібні! Якось будемо виживати. Якщо раптом знову електрики не стане, ну що, будемо знову костри палити і грітися, як навесні».
Нажаль, прогнози експертів щодо відновлення тепла в місті такі ж песимістичні, як і щодо газопостачання.
До війни в Маріуполі працювало 66 котелень. Але під час обстрілів значна частина постраждала. Ось, наприклад, як сьогодні виглядає котельня в районі пожежної частини на вулиці Митрополитській, яка забезпечувала теплом 16-18 мікрорайони, лікарню, школи, дитячі садки. Вона відновленню не підлягає.
Фото 0629. Вигляд будівлі ззовні:
А так ця котельня виглядає зсередини
Натомість одна з найбільших котелень Маріуполя, на мікрорайоні Західний, майже не постраждала, і, вірогідно, її будуть намагатися запустити в роботу.
«Наразі ми не маємо точної інформації, скільки саме котелень зруйновані, скільки вціліли, - каже директор «Маріупольтепломережі» Костянтин Писмарьов. - Для цього нам треба повернутись у місто. Але ми точно знаємо, що значна частина потрапила під бомбардування. Відновлення обладнання неможливо встигнути зробити до початку опалювального сезону, навіть якщо є гроші».
Проте, навіть якщо запускати тільки ті котельні, які не постраждали, все одно нічого не вийде, вважають в маріупольському муніципалітеті. Тому що не руйнація є головною проблемою, а відсутність постачання газу на місто в великих обсягах.
«Маріупольські котельні працюють на газі. Газу не буде, тому не буде і опалення», - пояснює очевидні речі Писмарьов.
Зараз окупанти намагаються вирішити проблему зруйнованих котелень тим, що завозять міні-котельні. Вони хочуть встановлювати їх во дворах вцілілих будинків. Це частково вирішить проблему обходу пошкоджених газових мереж, але це точно не вирішує проблему дефіциту газу. Бо того, що йде по тонесенькій гілці з Мангушу, не вистачить на місто.
«Можливо, все місто і не потрібно окупантам, - вважає радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко. – Я думаю, вони і не будуть намагатись забезпечити теплом весь Маріуполь. Ви ж подивіться, як активно вони зараз ремонтують школи і дитячі садки, привозять туди ці міні-котельні. В Маріуполі немає стільки дітей, щоб була потреба в такій кількості шкіл зараз. Вони будуть школи і садки використовувати, щоб зігрівати людей взимку. Це буде жах. Гуртожиток для виживання. Тому ми і кажемо, що треба все ж таки вибиратись з міста».
Взагалі маріупольські комунальники кажуть, що ця зима буде справжнім комунальним пеклом з багатьох причин. По-перше, водопроводи течуть всюди. Вони течуть у підвалах багатоповерхівок. Вони течуть під землею, утворюючи провали посеред тротуарів і у дворах. А тепер уявіть мороз взимку, і як змерзла вода стане розривати труби, фундаменти тощо.
«Крім того, треба розуміти, що система опалення – це не тільки котельні. Кожен будинок – частина цієї системи. І коли зруйнований будинок, то частину мереж треба повністю перебудовувати під це. Враховуючи, скільки саме будинків були пошкоджені або повністю зруйновані, зараз в Маріуполі ми говоримо про необхідність будування системи теплопостачання фактично з нуля», - пояснює Костянтин Писмарьов.
А окупанти роблять по-своєму. Мешканці одного з будинків по вулиці 9 Авіадивізії, де окупанти розпочали заміну системи опалення, розповідають, що, наприклад, якщо в під’їзді руйнація на шостому поверсі, то вони просто ставлять заглушки на п’ятому. Але ж система була побудована по іншій схемі. І чи буде циркулювати теплоносій, коли труби просто заглушили – це питання.
У фахівців є також побоювання, що окупанти можуть там, де це можливо, заповнити опалювальну систему непідготовленою водою, і тим самим добити те, що не зруйнували бомби.
«Ми через війну навесні не встигли зробити гідровипробування системи. Воду треба буде подавати заново. Але якщо в систему запустити непідготовлену рідину, то корозія труб збільшиться приблизно в 10 разів. Я впевнений, замість опалення, окупанти доб’ють те, що не добили бомбардування», - каже Писмарьов.
Останні дощі зі штормовим вітром, які пролилися в місті минулими вихідними, залишили Маріуполь без світла і води. Дроти рвались під час штормів в Маріуполі і раніше, але за таких умов, які є зараз, це набуває тотальних масштабів. Без електрики припиняється і водопостачання в більшість районів міста, окрім Центрального. А штормова погода – дуже типове явище в Маріуполі в період з жовтня по березень.
Звісно, найкраще рішення – виїхати за межі Маріуполя. Але якщо у вас немає такої можливості або бажання, то розробіть план дій на випадок, якщо ви залишитесь взимку без тепла.
1.Підготуйте план аварійної втечі. Навколо Маріуполя є чимало сіл, де газопостачання відновлено, а значить, там є тепло.
Ми для вас розробили карту населених пунктів навколо міста, де газ вже зараз точно є.
Попитайте у друзів, знайомих. Можливо, у когось з них є можливість надати вам притулок у тих селах у випадку повної відсутності тепла в Маріуполі. Подумайте, як ви зможете дістатись цього селища. Можливо, такий короткий маршрут тимчасової евакуації врятує вам життя.
2.Придбайте енергоефективний теплообігрівач. Це важливо. Принаймні, у вас не буде вибивати світло через навантаження мережі. Краще трохи тепла, ніж зовсім без тепла.
3.Мешканцям приватних будинків варто розконсервувати свої старі печі на твердому паливі, або побудувати нові.
4.Мешканцям багатоповерхівок варто спробувати побудувати пічку-буржуйку. Вона хороша тим, що її можна використовувати навіть в квартирі – димохід просто вивести у вікно.
Сайт «Поради інженера» показує, що таку примітивну пічку можна зробити з бідона з-під молока, старої бочки або навіть використаного газового балону.
Звісно, вона опалює маленьку площу навколо себе. Але це може врятувати ваше життя.
Бережіть себе.
Матеріал створений в межах проекту Fight For Facts!, який фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Погляди, висловлені в цих публікаціях, належать незалежним авторам і не обов’язково відображають погляди BMZ.
Читайте нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629
Надсилайте свої повідомлення в Телеграм-бот 0629
Обговорюйте новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой
