Лідер серед портових господарств Азовського моря, Маріупольський порт на диво динамічно відроджувався після революційних пертурбацій 1917–1920 років та руйнацій Другої світової війни. Маючи розвинуту транспортну, виробничу і соціальну інфраструктуру, підприємство в цьому році разом з містом пережило обстріли, авіанальоти і важкі бої. В якому стані зараз портове господарство, оцінка минулого і перспективи майбутнього – про це наша розмова з виконуючим обов’язки директора ДП «Маріупольський морський торговельний порт» Ігорем БАРСЬКИМ.
Покоління маріупольців пам’ятають, як завжди на початку осені Маріупольський порт, урочисто відкритий 2-го вересня 1889 року, святкував свою річницю заснування. Які досягнення найбільшого порту Азов’я були в попередній період, що планували, над чим працювали?
На жаль, всі первинні документи і бази даних знаходяться на території підприємства, що тимчасово окупована російськими загарбниками. Але 2021 рік Маріупольський порт завершив із достатньо непоганими показниками. Обсяги перевалки були більшими, ніж у попередньому році на 250,7 тисяч тонн. Основні обсяги переробки вантажів, як і раніше, складались лише з обмеженого вантажопотоку металопродукції маріупольських меткомбінатів «Азовсталь» та імені Ілліча, а також металургійної сировини, вугілля. Через порт також йшли експортні вантажопотоки будівельних матеріалів Донеччини – каолін, глина та вантажопотоки зернових і олії на експорт.
За 2021 рік оброблено 602 судна, що на 93 судна більше, ніж у 2020 році. Вагонообіг за минулий рік склав 51212 вагонів, зяких навантажено 3740, вивантажено 47472 вагонів. Як бачите, експорт у структурі вантажопотоків значно домінував над імпортом, що позитивно впливало на бюджети міста, області і країни.
Сума доходів за 2021 рік склала 1268,5 мільйонів гривень. Порівняно з попереднім роком ця сума збільшилася на 7,1%. Зростання відбулося здебільш за рахунок збільшення доходів від вантажопереробки, зберігання вантажів та доходів, отриманих від роботи портового флоту і допоміжних господарств.
Розрахунки з державним і місцевим бюджетами, фондами соціального страхування в ДП «Маріупольський морський торговельний порт» відбувалися своєчасно, в межах строків, обумовлених законодавством. Боргів перед бюджетом та по сплаті заробітної плати підприємство не має. За 2021 рік сума сплачених податків, зборів та інших обов'язкових платежів на користь держави склала 432 мільйона гривень.
Обсяг вантажопереробки склав близько 6,5 мільйонів тонн. У порівняні з минулим роком переробка основних видів вантажів – металів, глини, коксу, зерна – була суттєво збільшена, у тому числі чавуну на 65,9%, руди у 3,9 раз. Порт розвивався, реалізовував плани по модернізації обладнання, проводив планомірну роботу в соціальній, культурній і спортивній сферах для працівників підприємства і їх сімей.
2022-й рік обіцяв бути успішним. За місяць прибуток склав понад 16 мільйонів гривень, перевантажили 507 тисяч тонн – гідний результат для зимового місяця. Все змінилося 24 лютого.
У Маріуполі, окрім останнього форпосту – Азовсталі, найдовше морська піхота, Азов, бійці тероборони, прикордонники, військові моряки тримали оборону в Приморському районі, захищали порт. Як себе в цій ситуації показали портовики?
Так, Маріупольський порт був передостаннім форпостом у місті. Навколо нього, а пізніше у квітні на його території точилися важкі бої із застосуванням танків і бронетехніки, всіх видів озброєнь. Активну участь в обороні міста брали маріупольські портовики.
Крім того, протягом більш ніж трьох тижнів вдавалося забезпечувати людей харчуванням завдяки їдальні нашого порту. Вона стала єдиним місцем у Маріуполі, де ще випікали хліб.
Без перепустки навесні в Марпорту російським танкистам відривали баштиРосійський металобрухт Z-танків у Марупольському портуГодувати і поїти голодних та спраглих людей у скрутній час вкрай важливо. Ще у березні ви знаходилися у місті. Вдалося сьогодні порахувати втрати по працівникам і збитки по господарству?
Дійсно, наш колектив до останнього годував мешканців Маріуполя і розвозив воду, допоки було безпечно пересуватися по місту.
Остаточна кількість загиблих і поранених портовиків внаслідок агресії ще невідома, інформація, яку збираємо, постійно поповнюється і буде відома після звільнення міста. Остаточна вартість основних засобів захопленого агресорами майна порту станом на 1 лютого 2022 року становить 1 423 955,75 тисяч гривень.
Де управління порту перебуває зараз, над чим працює, як підприємство допомагає портовикам-переселенцям?
Як вже відомо, Міністерство інфраструктури України 24 квітня 2022 року видало наказ про закриття морського порту «Маріуполь». Та попри неможливість здійснювати обслуговування суден, проводити вантажні, транспортні та інші роботи, ДП «Маріупольський морський торговельний порт» продовжує повсякденнудіяльність для вирішення кадрових і бухгалтерських питань, підготовки відповідей на звернення працівників підприємства, кореспонденції з різними органами влади.
Окремий напрямок – розроблення покрокового плану заходів з післявоєнного відновлення та розвитку порту тощо. Зараз робота нашою командою виконується дистанційно на підконтрольній території України для забезпечення та захисту прав підприємства і його працівників.
На жаль, через постійні обстріли, активні бойові дії, а потім і тимчасову окупацію території міста і порту вивезення всіх документів і програмного забезпечення було неможливим з-засуттєвого ризику для життя і здоров’я портовиків.
Наразі триває складна робота з відновлення баз даних, первинних і організаційно-розпорядчих документів з метою виконання підприємством своїх зобов’язань згідно чинного законодавства та забезпечення захисту прав працівників.
Що ви знаєте про теперішню ситуацію в порту, номенклатуру і вартість награбованого загарбниками вантажу? Куди це вивозиться, наскільки дієво цьому мародерству Україна і світ може протидіяти?
Як вже казав в інших інтерв’ю, 23 лютого на території порту знаходилося близько 200 тисяч тонн металу та чавуну, вартість яких сягала 170 мільйонів доларів. Зерна було суттєво менше – 3,4 тисячі тонн на складах і ще 9 тисяч тонн на судні під іноземним прапором біля одного з причалів.
З різних джерел ми відслідковуємо, що продукція з нашого підприємства розкрадається, загарбники намагаються вивозити її якнайшвидше у порти росії. Заходять і в наш порт різні російські судна, але вони мають за мету військовий акцент.
Наразі вся інформація збирається, задокументовується та надсилається у відповідні органи влади, правоохоронні органи.
Ігоре Миколайовичу, ваша оцінка безпеки зернових перевезень з портів Чорного моря, реальних перспектив експорту-імпорту інших вантажів зараз?
Одним із головних пріоритетів регулювання ринку транспортних послуг завжди була безпека. Зважаючи на бойові дії, постійні обстріли наших територій та численні провокації з боку російських окупантів, ризик підписання «зернової ініціативи» виправданий. Це шлях до перемоги і показує, що нас не зломити. Професійність всіх, хто брав участь у цих перемовинах, неоцінена.
І це ще раз доводить, що український народ навіть у скрутних обставинах війни не залишив в біді світ у боротьбі з глобальним голодом.
За даними з офіційних джерел, станом на початок вересня відправлено 1,72 млн тонн агропродукції завдяки 68 суднам, що вийшли з розблокованих портів України.
Звичайно, є можливості для експорту-імпорту будь-яких вантажів. Для досягнення більш значних результатів необхідно рухатися планомірно, зважаючи на повсякденну ситуацію і в політичному аспекті, і в економічному тав дипломатичному, а також, звичайно, у військовому.
Так сталося, що 2 вересня – день заснування Маріупольського порту співпадає зі святом завершення Другої світової війни. Ваше бачення розвитку портів Азовського регіону, морської галузі України після цієї війни?
Впевнений – ми все відбудуємо та відновимо. Все буде ще краще. Вже зараз фахівці працюють, щоби забезпечити інноваційний підхід до розвитку нашого підприємства та морської галузі загалом. Це в першу чергу стосується залученню інвестицій, розробки проєктів, стратегійі програм розвитку з урахуванням європейських механізмів, модернізації морського транспорту України. Окрема робота проводиться з удосконалення законодавства у поетапній розбудові пошкодженої інфраструктури портів тощо.
Все буде Україна! Слава Україні!
Інтерв’ю провів Сергій Кутняков
