Сегодня:
Последние записи
Близько 23:00 російські окупанти вдарили по Харкову із території Бєлгорода двома ракетами С-300.Про це повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.Пошкоджено дитячий лікувальний оздоровчий це...
На Одещині судитимуть чоловіка, який наприкинці літа минулого року побив двох жінок та утримував їх разом з власною дитиною у квартирі. Слідчі скерували обвинувальний акт до суду. Зловмиснику загро...
Сьогодні, 10 січня, “Київводоканал” виконуватиме ремонтні роботи на бульварі Академіка Вернадського. У зв’язку з цим буде частково перекрита проїжджа частина проїжджої частини бульвару.Про це повід...
Сьогодні, 10 січня, у Миколаївській області очікується мінлива хмарність, а на дорогах ожеледиця. Миколаївський обласний центр гідрометеорології попереджає жителів області про перший рівень не...
Баннер

Сурмач на вежі та легенда про чорну труну: Львівська ратуша із 1381 року, - ФОТО

2021-02-14 04:06:00
Источник: https://www.032.ua/

Сурмач на вежі та легенда про чорну труну: Львівська ратуша із 1381 року, - ФОТО

Редакція 032.ua продовжує розповідати про цікаві будівлі у місті. Пропонуємо дізнатися історію Львівської ратуші, яка належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. 

Однією із центральних будівель у Львові є міська Ратуша. Вона розташована у самому серці міста - на площі Ринок, 1. Із початку заснування там працює адміністрація. Сучасна вежа у висоту становить 65 метрів та є найвищою в Україні. 

Ратуша горіла та її перебудовували не один раз

Львівську ратушу перебудовували декілька разів, із часом вона змінювалася та розширювалася. Перша згадка про неї датується 1381 роком, коли повідомили, що ратуша повністю згоріла, тоді будівля була дерев'яною. Однак наступного року її вдалося відновити.

За свою історію Ратуша горіла декілька разів. Зокрема, її відновлювали після пожежі у 1527, 1571 роках. У 1617 році розпочали будівництво нової будівлі, яке тривало близько двох років. За ратушею стояла 58-метрова вежа, на верху якої встановили польський герб та гербовий лев. У 1672 році під час негоди лев упав з вежі, цього ж року прийшла на місто турецька облога. Отож, його падіння жителі тлумачили як лихий знак.

Ратуша перед 1826 р. Малюнок Єжи Глоговського, Фото: uk.wikipedia.orgРатуша перед 1826 р. Малюнок Єжи Глоговського, Фото: uk.wikipedia.org

Наприкінці 1780 року стіни Ратуші були майже зруйновані. Однак повністю руйнація вежі сталася вже у 1826 році, тоді загинули трубач, жовніри, робітники.

Руйнація вежі, Фото: photo-lviv.in.uaРуйнація вежі, Фото: photo-lviv.in.ua

Ганебний стовп біля ратуші 

У 1425 році встановили біля Ратуші ганебний стовп - прангер. За даними на сайті Центру міських історій, спочатку це був дерев'яний стовп, але згодом його замінили на кам'яний. Коли зруйнувалася вежа ратуші у 1826 році, він також пошкодився. Згодом пам'ятку відреставрували та встановили для огляду у львівському музеї.

Зазначають також, що раніше Ратуша частково була в’язницею, адже у підземеллях будівлі були кімнати для відбування покарань. 

Ганебний стовп, Фото: uma.lvivcenter.orgГанебний стовп, Фото: uma.lvivcenter.org

Будівництво нової Ратуші

У 1827 році заклали наріжний камінь нової Ратуші, будівництво тривало до 1835 року. Ратушу зробили із цегли 4-поверховою. Будівля була квадратною із внутрішнім двориком, також спорудили вежу із годинником. 

Ратуша, яка звели у 1835 році, Фото: photo-lviv.in.uaРатуша, яка звели у 1835 році, Фото: photo-lviv.in.ua

У 1848 році, коли відбувалися революційні події, Львівська ратуша була пошкоджена через пожежу. Провалився купол вежі, знищилися також годинник і дзвони. Згодом все вдалося відреставрувати. У 1928 - 1929 роках перекриття головної зали замінили на нове - залізобетонне. 

Пожежа у 1848 році. Літографія Й.Риделя, Фото: photo-lviv.in.uaПожежа у 1848 році. Літографія Й.Риделя, Фото: photo-lviv.in.ua

Львівський "Біг-Бен"

Вежу Ратуші завжди прикрашав годинник. Про перший із них згадують у 1404 році. Через пожежі його механізм руйнувався, тому годинник ремонтували, згодом виготовляли нові.

У 1851 році відбудували вежу та встановили годинник віденського виробництва. Саме його можна побачити у наш час. Вага годинника становить 2,5 тонни. Менший дзвін годинника зробили у львівській майстерні Яна Бельмана, а більший виготовив віденський майстер Гільцер. 

Легенда про труну із монахом, яка літає по ратуші

За легендою, під час пожежі у будівлі пошкодився годинник, вцілів лише секундний механізм, однак не працювали дзвони. Реставрація тривала декілька років. У той період у Ратуші жив монах, який кожні 15 хвилин дзвонив у дзвони, але про нього ніхто не знав. Коли механізм відновили, монах виявився непотрібним, тоді він пішов прощатися із механізмом, його серце не витримало і він помер. З'явилася легенда про труну із чорним монахом, яка опівночі літає по ратуші.

Відома й інша версія. Подейкують, що привид у вигляді труни блукав у будівлі, лякаючи сторожу. Тривалий час ніхто не розумів причину його появи, поки один суддя не згадав, що колись на смерть засудили невинного чоловіка. Після того розпочав з'являтися привид. Вважалося, що була пересторога для суддів, щоб вони оголошували правильний вирок. 

Механізм годинника ратуші, Фото: uk.wikipedia.orgМеханізм годинника ратуші, Фото: uk.wikipedia.org

Сурмач на ратуші

У XV столітті на вежі працював сурмач. Він повинен був спостерігати за безпекою міста, повідомляти точний час, грати урочисту музику та бити на сполох при небезпеці. Згодом ця посада стала непотрібною у місті через налагодження телефонного зв'язу.

Однак у 2011 році традицію гри на сурмі відновили. Мелодію для сурмачів створив львівський композитор Юрій Ланюк. Спочатку планували, що виконавці будуть грати на балконі ратуші під годинником, але через його аварійний стан вони грають із вікна кабінету мерії. У наш час це привертає увагу гостей міста. 

Сурмач на вежі. Малюнок 1433 року, Фото: uk.wikipedia.org Львівські сурмачі, Фото: moemisto.ua

Мініатюра Ратуші 

У 2016 році у Львові встановили бронзову мініатюру Ратуші, щоб люди із вадами зору змогли руками відчути красу пам`ятки. Вона розташована біля входу у міськраду. 

Мініатюра Ратуші

Міська Ратуша у наш час 

Нині традиційно у приміщенні ратуші розташована Львівська міськрада. При цьому, туристи та місцеві можуть пройтися коридорами та піднятися на оглядовий майданчик із якого відкривається вигляд на місто. Щоб подивитися на Львів із висоти пташиного польоту, варто подолати всього 408 сходинок від входу у будівлю (у самій вежі – 306). 

Ратуша, Фото: gmd.center Львівська ратуша, Фото: пресслужби Львівської міськради Ратуша, Фото: pinterest.com

"Котячий мер" у Ратуші 

У вересні 2020 року у приймальню мера міста Андрія Садового заліз невідомий кіт. Мерія намагалася знайти його господарів та виявлося, що він дружив зі всіма, хто його годує. Отож, його залишили жити у міськраді та охрестили котячим мером. Згодом у  Левчика з'явилася сторінка в Instagram. Наразі за його життям спостерігає понад 1,9 тисяч підписників.

View this post on Instagram

A post shared by Левчик (@lvivcitycat)

Нагадаємо, раніше кореспондентка 032.ua розповідала історію та цікаві факти про Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької. Там вже понад 120 років презентують мистецькі твори.

Читайте також: Санта-Барбара, "Кінопалац" та озеро на Сихові: про найбільший спальний район Львова, - ФОТО

Фото на головній: photo-lviv.in.ua


Суспільство
Розпочалася шістсот вісімдесят шоста доба широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України.В Генштабі ЗСУ повідомили, що протягом минулої доби відбулося 77 бойових зіткнень. Заг...
Суспільство
6 січня с.Рівне потрапило під ворожий обстріл. Внаслідок обстрілу 6 приватних будинків не підлягають відновленню, зазнали пошкоджень 141 житлове приміщення, адміністративна будівля, будівлі дитячог...
Суспільство
У Тернопільському окружному адміністративному суді відбулося перше слухання у справі за позовом Михайла Головка щодо звільнення його з посади голови Тернопільської обласної ради. Самого Михайла Гол...
Суспільство
Київ – це унікальне місто, з давньою історією та безліччю цікавих пам’яток. У столиці є багато місць, які відомі не тільки українцям, а й закордонним гостям. Кожен, хто живе у Києві чи хоча б на де...