Сьогодні, 18 січня, другий Щедрий вечір або голодна кутя перед Водохрещею.
Додому приносили освячену воду. Вірили, що вона оберігає будинок від зла, лікує від хвороб. Цього дня не виносять з оселі речі, не позичають гроші.
На вікнах і дверях намалювали хрести за допомогою свічки або крейди. Дівчата ворожили.
Господині пекли обрядовий хліб "керечун" ("карачун", "книш", "лежень") з пшеничної, рідше житньої чи ячмінної муки. Обрядовий хліб мили в ополонці, витирали рушником.
Вмочали хліб у воду й говорили: "Не купається хліб у воді, але я у здоров'ї і силі", а набираючи воду – "не беру я воду, але молоко, мед і вино".
Ним годували й тварин, кидали у воду, якою милися.
Його робили в вигляді хреста в деяких районах, запікали зерна різних культур – жита, квасолі, кукурудзи, маку, а також додавали часник і мед.
Готували страви із збіжжя і городини власного господарства: з пшениці, гречки, кукурудзи, гороху, квасолі, капусти тощо. Звісно варили кутю з медом, цукром, маком, горіхами.
Подавали "узвар" ("озвар", "вар", "сушениця") – компот із сухофруктів: груш, яблук, вишень, слив тощо. Узваром переважно завершували вечерю.
Для "добрих душ" готували ритуальну "вечерю": на підвіконня ставили по ложці куті, у новий горщик чи миску набирали по ложці з кожної страви святовечірньої трапези і накривали "першим" хлібом, тобто тим, який перший вийняли з печі.
Готували пироги, пісний борщ: пироги з маком, сливами, з гречаною кашею, квасолею, горохом.
Ще подавали рибні страви, голубці з пшона, капуста, горох, гриби на олії тощо.
Завтра, 19 січня, охочі купатимуться в ополонках. З ХІХ ст. освяченою водою умивалися від різних хвороб, а молодь могла штовхатися, аж поки хтось не впаде у воду. Вже наприкінці ХХ на початку ХХІ ст. в Україні поширилася традиція купання в ополонці.
На Водохреще треба ходити в новому чистому одязі, бо накличете хвороби.
