9 листопада традиційно відзначають День української писемності та мови. Зазвичай у цей день нагороджують кращих українських літераторів і українські видавництва, а також проводять радіодиктант національної єдності. Що відомо про це свято та як його святкують – читайте у матеріалі.
Українська мова входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Вона поширена, зокрема, у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, США та інших країнах, де мешкають українці.
Як з’явився День української писемності:
Це свято було засновано ще в листопаді 1997 року президентом України Леонідом Кучмою.
Цікаво, що за православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі.
Дослідники вважають, що саме з Нестора-літописця починається писемна українська мова. Його перу належать такі відомі роботи: "Повість временних літ", "Житіє святих князів Бориса і Гліба", "Житіє Феодосія Печерського".
У День писемності та мови традиційно:
-заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою; відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
-стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика (щорічна кількість учасників – понад 5 мільйонів із 20 країн світу);
-покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю; проводять радіодиктант для українців.
Найголовніше – щороку до цього свята проводиться радіодиктант національної єдності. Таку акцію започаткували понад 20 років тому. Всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту, щоб з'ясувати, чи добре знають українську мову та навіть отримати призи.
Зазначимо, що у 2021 році радіодиктант писатиме і читатиме письменник Юрій Андрухович. Захід триватиме з 10:00 до 11:00. Долучитися можуть всіх охочі, а зазвичай переважна більшість учасників акції – школярі, студенти та викладачі.
6 причин, чому варто написати радіодиктант:
-Відчуття єдності. Учасники акції пишуть диктант одночасно з багатьма іншими людьми по всьому світу.
-Самоперевірка. Диктант максимально охоплює правила сучасного правопису. Тож після оприлюднення тексту, кожен учасник може перевірити себе.
-Традиція. Приєднатися до щорічного написання радіодиктанту – це нагода започаткувати для себе ще одну чудову традицію й зайвий раз відчувати спектр позитивних емоцій.
-Новий досвід. Це завжди певне відкриття, нова навичка, яка дає враження й відкриває нове розуміння. Досвід письма та робота над помилками – це не лише про грамотність, а й про навичку робити висновки та працювати над покращенням.
-Власний приклад. Участь людини в написанні диктанту єдності показує, як вона ставиться до своєї країни й мови. А власний приклад завжди може стати мотивацією для інших діяти так само.
-Нові знання. Диктант – це цілісний текст, об’єднаний спільною думкою. І нерідко сучасні диктанти несуть багато цікавої інформації. Бути грамотним – модно і престижно. Людина ХХІ століття створює дописи в соцмережах, має своє коло читачів, є лідером думок та об’єктом цікавості в певному колі. А грамотність — це така собі рекомендація для людини перед аудиторією, читачами, підписниками.
